Сьогодні ходив сповідався. УРА!!! Тепер така легкість на душі. Та й ще мене посадили вперед і надали мені таку честь як “Омивання ніг”. ТАк само як Ісус 2000 років тому омивав своїм учням ноги, так і зараз мені священник омив ноги (якщо точно то одну ногу, але ж то все символічне). Блін, так вже не звично було іти до причастя і приймати його. За звичкою йшов закривши рота рукою, а потім схаменувся і склав руки смиренно на грудях і прийняв причастя.
Тепер можу з чистим серцем зустріти хрестове воскресіння в цьому році. І навіть прощення може бути, бо відпущення вже отримав.
Ростуливши хмари
Я хочу дістатись неба
Торкатись сонця
Розмовляти з Богом
Збирати зорі
У свої долоні
От би долетіти…
P.S.: А якщо ще лазню прийняти то можна відчути себе святим. Ось чому мене весь день у воду тягне. Піду прийму офігєнну ванну.