Жив собі в одній країні в одному місті маленький мальчік. Все йому було гидко він часто закривався у собі. І тут… Сидячи одного разу під зоряним небом він бобачив маленьку крапочку, що наближалась до нього. Він зрозумів шо то було НЛО, не сіло не впало – по небу плило.
Воно було таке гарнюсіньке, сіробуромалиного кольру і мало форму октогонічного паралелепіпеда. Вставши та зітхнувши, він спробував дотягнутись до нього, але воно ніби роздивлялося його з усіх боків викинувши маленькі дистанційно керовані зонди. Зонди були схожі на маленьких слоників у яких замість піпісьок були турбодвигуни, із поп у них торчали парабалічні антени, а змість очей два фотоапарати Olimpus. Ці слоники підняли його за такі місця… За руки. І затягли до необісраного літаючого октагонічного паралелепіпеда.
Коли він опинився у салоні цього апарату, що був обтянутий шкірою із жопи космічного дракона, він побачив маленьких створінь, що прийняли форму білочок та ховражків. Вони злісно цокотіли зубами, стрибали, матюкались і просили Снікєрса із лісовими цінами на бензин.
Хлопчик тоді зрозумів, що халяви не буде, і те що його вкрали. І не аби хто, а згроя диких інопланетян. Але, не дивлячись на свій переляк, він все ж відмовив їм у наданні такої послуги, бо у часи економічної кризи наші банки згортають свої кредитні програми.
Білочки із пухнастими хвостиками стали на передні лапки і почали невдоволено дригати задніми. Це була дуже погана прикмета. Щось мало статися. І сталося не як бжалося. Ховражки начарували хірургічного стола, та за допомогою чарівних заклинань та пробірки з невідомою рідиною перетворилися на овечок. Узяли скальпелі, привязавши його до того столу конопляними мотузками та закріпивши його голову сталевими шурупами з кадмієвим покриттям, нанесеним гальванічним способом, почали різати і сверлити йому голову.
Вони вживили йому чіпа у мізки. Чіп реалізований на напівпровідниковій кремнієвій структурі у дусі епохи Бароко під кодовим маркуванням Bredchipgenerator, тобто генератор брєда, що дозволяє у хаотичному порядку заставити людину брєдіть.
От і зараз цей хлопчик виріс, вивчився на інженера-еколога, працює інженером-технологом, ходить по землі і пише тут всяку хуйню!
Всі персонажі видумані. Усі схожості із реальними чуваками можна вважати прикрим збігом
я навіть знаю на що цей “прикрий збіг” схожий.
це схоже на хлопчика, якого викрали корови які мешкали у південно-сходному болоті поблизу північного полюса.
вони також вживляли хлопчику чіпа.