Дожився… Вже публікую поганські вірші. Поки ще не мої, а Славка Кисиліва. Отакий от “віршик” у нього вийшов. На мою думку він трішки біленький.

Правда половину слів не зрозумів, але мені пояснили )

У мозку співають коляди мені світлії зорі
Коляди посеред холодних снігів
Вони марять про сонце, про весняні води
Про спів… солов”їв… посеред темних лісів

Із вирію чутно крики птахів
Передвіщіючи рухи руських богів
Батько Ярило матінку Землю розбудить зі снів
І ми почуємо співи прадавніх волхвів

Тут нава і ява зливаються в праві
А небо повите семаргловим даром
І треби на требниках палко горять

Наш тризуб триглавий нам вічний соратник
Наш знак, наш символ і наш оберіг
А черти і різи засяють у книгах
Осяють нам капіща і чола воїв