Потім почався дощ – тож ми намокли. Хто як, а я злопав смачнющіх блінчика у Пузатій Хаті і не пішов на ту зустріч, що була запланована бо через дощ не тільки одна сторона запізнювалась і їла блінчик.

Зустрілись ми з Тьомою і зрештою повністю промокли. Стояли на концерті абсолютно мокрі я, Леська, Тьома і Тьомині друзі Києвляни в той час коли Рудольф, Катюха і Танюха сиділи на диванчику і втикали у ящик, що показував чувака на якого вони приїхали і не пішли (Так РУндєль, це речення було для тебе, ґавнюк   ). Тьома проблему води у штанях вирішив просто: на майдані зняв штані і стоячи у трусняках викрутив штані, що потім повторила Леська зі своєю кофточкою. От…

Провів Леську на метро. Вернувся. Подивився фаєршоу. Шлюханув внєматочно Єстєрдєй і повалив… Повалив із Тьомою до нього ночувать. Пили горілку і якусь чешську штуку. Намагались дивитись фільм, але не вийшло. Не витримали лихої долі – злягли ми спать.

Продрихли, виспалсь, похавали і повалили…

Повалили на учорашню зустріч. Але вже не туди. На такому балкончику Хрищатівському був. Треба було зафоткатись там. Пічкали дробью мильні бульбашки на проходиш, з”їли Максові ковбаски і сардельки і повалив я на вокзал…

У той час коли ми продрихали, РУдольф із Катюхою, танюхою навьйортували запущеноє ) Лазили по лаврі і на Батьківщину мати і в музей військової техніки. Де я на фотках впізнав молодшу сестру моєї любімої 2с3. ТО була 122 мм СГ 2С1. Ну а потім вони ще майже запізнились на потяг, але купили пива. Ми сіли на потяг і тронулісь…

Ось така у мене коротенька розповідь вийшла. Я думаю вийшло хоча зара впадло ситаль і думать як правильніш ебуде і красивіше )